Тепер, як ніколи, наголошується близькість Польщі та України. OFF-Festival 2022 також не став винятком і запросив на свої сцени українських виконавців. Один із них – Postman – музикант, мультиінструменталіст, композитор, співак та автор пісень Костянтин Почтар. Артист родом з України, а точніше з її столиці – Києва. Нині живе та творить у Вроцлаві. Його прізвисько – Postman – це переклад його прізвища на англійську мову. Один із представників нової хвилі української музики. Рік тому вийшов його останній альбом «Змінилося багато. Змінилось нічого». Однією з пісень, що увійшли до альбому, є «Антарктида», кліп на яку створено на основі відеозаписів, спеціально знятих науковцями української полярної станції «Академік Вернадський». Інші не менш відомі пісні з цього альбому – це, наприклад, «Як справи справді?» та «Змінилось багато. Змінилось нічого».

Після концерту редакція FunInPoland взяла інтерв’ю з Костянтином Почтарем. Нижче наведено його відредагований текст:

Як твої враження після концерту

Все було супер. Я зазвичай граю в таких не дуже великих клубах і майданчиках. У мене немає багато фестивального досвіду з сольним проектом, тому мені завжди було цікаво, як це буде сприйматись. Я не маю ніколи очікувань, поки що я дуже дуже здивований.

OFF–Festival є одним з найбільш масових фестівалей у Польщі. Як ти згадав, ти не мав багато досвіду з так великим заходом, як ти його оцінюєш?

Я виступав на великих фестивалях тільки це було доволі давно. Але якщо йдеться про моє ставлення до Оффу, то це на певно єдиний фестиваль перед яким я ніколи не чекаю лайнап, бо я знаю, що буде класно. Я просто ходжу на концерти не читаючи хто грає. Це така важлива річ.

Сьогодні наприкинці останньої своєх пісні Вода, тобі вдалося досягти ефект, який є типовим для амбієнту за допомогою лише гітари. Як ти це придумав?

Я завжди слухав багато такого психоделічного року і загалом такої експериментальної музики. Я люблю шуми, такий noise і загалом такі речі. У якийсь момент я подумав, що в принципі ефекти, які я маю дають мені змогу робити подібні речі тільки з акустичною гітарою. Перший раз я це зробив абсолютно в спонтанний спосіб, потім я трошечки довчився робити це контрольовано. У мене є педалі ефектів, вони власне роблять усі ці штуки, а всередині гітари є мікрофон, в який я теж можу щось кричати і співати.

У день, коли почалась повномаштабна війна в Україні, ти перебував у Вроцлаві. Також майже на всіх інтернет-сторінках, присвячених музиці можна знайти інформацію, що ти ділиш життя між Києвом і Вроцлавом. Чому саме Польща і від чого все почалося?

 Це був абсолютний випадок. Я просто півтора роки тому познайомився з хлопцями, які робили мені концерт. Ми подружились і я приїхав у Вроцлав з Берліну, де жив тоді. Так просто на якийсь час без жодних планів. Була пандемія і я не мав все одно що робити – ніяких планів і занять. Опинившись у Вроцлаві ми почали вспівпрацю з Borówka Music, з моєю агенцією концертною, там усе зав’язалося у такий спосіб. Але це все було абсолютно спонтанно.

Чи від того моменту Польща стала для тебе таким другим домом, а польська культура так само близька як українська?

Ні, тому що навіть якщо ми говоримо про Україну, я з Києва і мені подобається Київ, вайб який там створюється і генерується. Але я не почуваюся так само добре в інших українських містах. У деяких чую, у деяких ні. Я би не розділяв культурні впливи на країни, що це українська чи польська культура. Більше грає роль місто – Київ, Варшава, Вроцлав. Локальні впливи для мене є більш цікавими ніж глобальні речі, які транслює таке велике суспільство. Я люблю занурюватися в локальні атмосфери. Вроцлав на мене впливає певним чином, там багато води, хороша архітектура, багато цегли – мені це подобається. Ще Берлін, Київ і звичайно Карпати.

Під час твого виступу важко було не помітити, як добре ти говориш польською. Чи ти б хотів випустити пісню на польській мові?

У мене є пісні польською мовою, просто в цих піснях є слово хуй, або спєрдаляч, тому я вирішив сьогодні їх не грати на фестивалі. Я граю їх тільки на концертах, так вийшло просто. Але в мене буде пісня польською, так.

Під час більшості своїх концертів ти граєш на акустичній гітарі, але на записах у студії і сьогодні ти використовував теж інші інструменти. То на яких інструментах ти все ж таки граєш?

На всіх. Я в принципі музикант і можу створити звук з будь-чого. Окрім гітари я не вмію на нічому іншому грати, але можу.

З ким ти співпрацюєш під час продукції своєї музики?

З вищими космічними силами.

Гітара є струнним інструментом і є транснаціональною, бо є популярною ву більшості країн світу. А що скажеш про менш відомі інструменти, як бандура, кобза чи цимбали? Вони теж є струнними інструментами тільки українськими. Може ти цікавився традиційними інструментами, чи тобі більш до вподоби конвенційне звучання в стилі Біттлс?

Я цікавився звичайно народними інструментами. Я використовую такі дерев’яні флейти, які я купую в Карпатах у пана Михайла Тифінчука. Дуже раджу про нього трошки почитати. Якщо мова йде про бандуру, то це дуже складний інструмент. Треба роками вчитися на ньому грати. Він дуже великий, я не зможу їздити з бандурою. Це складно. Я використовую традиційні духові інструменти такі, на яких я можу імпровізувати.

У цьому році ти опублікував тільки одну пісню, яку ти почав писати у лютому, а скінчив тільки у травні. Які фактори на це вплинули?

Були малі перерви між концертами і в мене просто не було часу.

Ти колись згадував, що любиш подорожі. У яких країнах ти побував протягом свого життя?

Багато. Мені насправді важко відповісти на це питання. З тих країн, які мені сподобалися і які мене вразили це Швейцарія, Ізраіль. З таких країн до яких я хотів би повернутися… Я мало де був на півдні і я думаю, що це добрий плацдарм повідкривати для себе багато цікавих речей там.

Майже від першого дня повномаштабної війни в Україні ти організовуєш благодійні концерти. Не можна не згадати про твоє нещодавне турне, з якого всі кошти пішли на допомогу українцям. Чи ти вважаєш що ця акція мала успіх?

Я не знаю. Пішли не всі кошти, а частина. Якщо вдалося врятувати хоча б одне життя, то я звичайно вважаю, що це був успіх. До сих пір цей тур не закінчився. Я до сих пір перераховую зароблені кошти на благодійність.

Що ти хотів би переказати нашим англійськомовним читачам?

Якщо у вас є бажання дізнатися трошки більше про Україну, то в першу чергу треба розмовляти про Україну з людьми з України. По-друге треба поїхати і подивитися як там це все виглядає. Не вірити речам, які говорять люди, які там ніколи не були.